Визначення митної вартості товарів: повноваження митних органів та спори щодо донарахування платежів. Відповідальність державних органів за надміру стягнені кошти — про ці питання під час лекції говорила Юлія Тесля, начальник відділу захисту прав і судового представництва ВАТ «Фармак», адвокат. Вона нагадала слухачам Legal High School визначення митної вартості товарів та зазначила, що визначення і відповідно заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою при декларуванні товарів. У свою чергу, відомості про митну вартість використовуються для:
1) нарахування митних платежів;
2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України;
3) ведення митної статистики;
4) розрахунку податкового зобов’язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 Митного кодексу України).
Лектор звернула увагу на методи визначення митної вартості та перелік документації, на підставі якої здійснюється таке визначення, наголосивши на тому, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, в тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов’язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Юлія Тесля зазначила, що до повноважень митних органів належить контроль заявленої декларантом митної вартості, при цьому орган доходів і зборів може відмовити в митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
У разі якщо митний орган не згоден із заявленою митною вартістю, відбувається її коригування відповідно до статті 55 Митного кодексу України. При цьому декларант може оскаржити рішення митного органу про коригування.
Лектор навела вичерпний перелік обґрунтувань митного органу про коригування митної вартості і запропонувала алгоритм оскарження рішення про коригування митної вартості.
Юлія Тесля зазначила, що посадові особи та інші працівники органів доходів і зборів, які прийняли неправомірні рішення, вчинили неправомірні дії або допустили бездіяльність, у тому числі в особистих корисливих цілях або в інтересах третіх осіб, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та іншу відповідальність відповідно до закону.
З цього приводу вона нагадала рішення Європейського суду з прав людини у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», в якому було встановлено неодноразове прийняття рішень митним органом щодо імпортованого товару, які неодноразово визнавалися судами протиправними і скасовувалися. У результаті розгляду справи ЄСПЛ було задоволено вимогу про здійснення платежу на користь заявника у розмірі 3000 євро (моральної шкоди), 150 євро (компенсація судових витрат). Крім того, 9 жовтня 2017 року Верховний Суд України ухвалив окрему ухвалу про порушення закону посадовими особами митниці та повідомив інформацію про це порушення Державній фіскальній службі України.
