«З огляду на практику винесення ухвал про обшук рівності між стороною захисту та обвинувачення в цій категорії справ немає», — відзначив партнер ЮК EQUITY В’ячеслав Краглевич

У рамках Школи кримінальної практики партнер ЮК EQUITY В’ячеслав Краглевич прочитав для слухачів Legal High School лекцію на тему «Недоторканність житла і кримінальне провадження: баланс інтересів приватної особи і суспільства».

Лектор звернув увагу на те, що недоторканність житла гарантується статтею 30 Конституції України, яка передбачає можливість проникнення в житло особи, проведення в ньому огляду чи обшуку лише за мотивованим рішенням суду. При цьому мотивованість такого рішення суду може встановити лише суд вищої інстанції. У той же час, за словами В’ячеслава Краглевича, частина 3 статті 309 Кримінального процесуального кодексу України містить обмеження конституційних прав громадян у частині можливості апеляційного оскарження ухвали про проведення обшуку в житлі особи, що, по суті, суперечить положенням статті 129 Конституції України, яка передбачає право громадян на апеляційний перегляд справи і, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення. «Усі, хто хоч раз ознайомлювався з ухвалами про обшуки або огляди, знають, що суди наголошують, що такі ухвали не підлягають оскарженню», — зазначив лектор. За його словами, з огляду на практику винесення ухвал про обшук рівності між стороною захисту та обвинувачення в цій категорії справ немає, як і змагальності. «Тобто в цій частині зберігається свавілля і не контрольованість дій слідчих органів, слідчих суддів, чим вони і користуються, приймаючи і виконуючи невмотивовані рішення про обшук», — констатував лектор. Таку ситуацію може бути змінено, на думку лектора, або шляхом внесення відповідних змін до КПК України, або якщо Конституційний Суд України, розглядаючи питання про конституційність відповідних норм КПК України, пропише відповідні висновки, які в подальшому застосовуватимуться на практиці.

В’ячеслав Краглевич відзначив, що КПК України також передбачає випадки, коли проникнення в житло громадян може здійснюватися без ухвали слідчого судді. Після вчинення таких дій прокурор або слідчий за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно подати клопотання про проведення обшуку слідчому судді. І якщо прокурор відмовиться погоджувати клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні такого клопотання, встановлені в результаті такого обшуку докази є недопустимими, а отриману інформацію належить знищити в порядку, передбаченому статтею 255 КПК України.

Крім того, недопустимими є докази, які були отримані під час виконання ухвали суду про надання дозволу на обшук житла особи, якщо до слідчих дій не був допущений адвокат. Факт недопуску до участі в обшуку адвокат зобов’язаний довести в суді під час судового провадження. За словами лектора, факт такого порушення найкраще фіксувати через лінію 102, оскільки розмову буде записано, а наряд поліції письмово зафіксує відповідний виклик.

Недопустимими також є докази, якщо ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку винесено слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

В’ячеслав Краглевич звернув увагу на те, що у разі відмови в задоволенні клопотання про надання дозволу на обшук житла іншого володіння особи слідчий, прокурор не має права повторно звертатися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на обшук того ж житла чи іншого володіння особи, якщо в клопотанні не зазначено нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик