Про вимагання та отримання неправомірної вигоди, а також судову практику розмежування складу цих злочинів розповів слухачам Legal High School Володимир Ткаченко, старший юрист Asters. Лектор наголосив, що тренд на подолання корупції робить тему особливо актуальною, і відзначив, що поняття «неправомірна вигода» — відносно нове у нашому законодавстві й згадується у тринадцяти статтях Кримінального кодексу України.
Лектор зазначив, що раніше у нас застосовувалося поняття «хабар», але у 2013 році при внесенні змін до КК України з’явилося поняття «неправомірна вигода». Він наголосив, що відмінність цих понять полягає винятково у матеріальній сутності хабара (майно чи право на майно та будь-які дії майнового характеру), тоді як неправомірна вигода може мати нематеріальний характер (переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи).
Володимир Ткаченко окреслив дії щодо отримання неправомірної вигоди, які, за його словами, полягають у пропозиції, обіцянні, наданні, прийнятті та проханні про неправомірну вигоду. Щодо розміру неправомірної вигоди, то лектор зазначив, що мінімального її розміру кримінальним законом не встановлено, хоча можливим орієнтиром є більш ніж двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб (з огляду на відповідну норму Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Лектор навів приклади судової справи щодо отримання неправомірної вигоди та проаналізував склад злочину з урахуванням кваліфікації дій винуватців.
Окремо спікер розкрив поняття «вимагання неправомірної вигоди». За його словами, воно згадується у п’яти статтях КК України. Так, ознака вимагання неправомірної вигоди може бути поставлена за провину за наявності трьох основних чинників:
— ініціатором давання (одержання) неправомірної вигоди є особа, яка прагне її отримати;
— пропозиція про давання (одержання) неправомірної вигоди має характер вимоги (примусу), що підкріплюється відкритою погрозою або створенням таких умов, які переконують надавача неправомірної вигоди в наявності реальної небезпеки (прихована погроза) його правам та законним інтересам, що змушує його погодитися з вимогою одержувача неправомірної вигоди;
— дії, виконанням (невиконанням) яких погрожує вимагач, зумовлені його становищем і, головне, які мають протиправний характер та спрямовані на заподіяння шкоди правам і законним інтересам хабародавця.
Лектор наголосив, що не може розглядатися як вимагання неправомірної вигоди погроза з боку особи, яка одержує неправомірну вигоду, вчинити щодо особи, яка надає неправомірну вигоду, законні дії, хоча вони й зачіпають законні інтереси останньої. Принагідно він навів приклади вимагання неправомірної вигоди та проаналізував види суб’єктів, що вимагають чи надають неправомірну вигоду.
Аналізуючи посередництво в отриманні неправомірної вигоди, лектор виділив посередництво, шахрайство та зловживання впливом, а також проілюстрував ці поняття судовою практикою, звернувши увагу на неоднорідність такої практики за ознаками зловживання впливом, коли судді і виправдовують, і засуджують осіб за такі дії.
