Останній день блоку «Трансфертне ціноутворення» Школи податкової практики Lеgal High School присвячений спорам з ТЦУ. Модуль відкрила лекція Івана Шинкаренка, партнера, керівника практики трансфертного ціноутворення «ВТС Консалтинг», про відповідальність за неподання звітності з ТЦУ.
Лектор нагадав, що звіт з ТЦУ — це обов’язковий звіт, який подається до 1 жовтня року, наступного за звітним.
Пан Шинкаренко також розповів про еволюцію штрафних санкцій з ТЦУ. Так, до 1 січня 2017 року існувало три види штрафів, але вже з цього дня з’явилися три групи штрафних санкцій.
Зокрема, перша група передбачає штрафи за недекларування, тобто за неподання звіту про контрольовані операції (КО), за невключення певних КО в поданий звіт і за неподання документації з ТЦУ.
Друга група — «пеня за недекларування» — передбачає штраф за кожен день неподання звіту або документації після закінчення 30 календарних днів, наступних за граничним терміном сплати штрафу.
І третя група — «штраф за несвоєчасне декларування» — має на увазі несвоєчасне подання звіту/декларування КО у звіті або несвоєчасне подання документації.
Докладніше Іван Шинкаренко зупинився на розмірах штрафних санкцій і проблемах, які можуть постати перед платником податків.
«Сплата фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов’язку подати звітність про КО та/або документацію з трансфертного ціноутворення», — наголосив лектор.
Друга група штрафів передбачена абзацами 5—7 пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України і включає нарахування штрафних санкцій за неподання звіту (уточнюючого звіту) про КО після закінчення 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати штрафу «за недекларування»; і неподання документації з ТЦУ після закінчення також 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати штрафу. У цьому випадку санкція передбачає нарахування штрафу в розмірі п’яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожен день неподання.
Серед проблемних питань у цій категорії лектор звернув увагу на відповідальність платника податків, який недодав звітність або документацію до введення в дію штрафу. Він зазначив, що Державна податкова служба України в своєму листі від 10 лютого 2017 року роз’яснила що, контролюючий орган у цьому випадку, починаючи з 1 січня 2017 року, повинен застосовуватися штрафні санкції. У той же час судова практика пішла іншим шляхом, і в переважній більшості випадків суди стають на бік платників податків.
Третя, остання, група передбачає фінансову відповідальність за несвоєчасне подання звітності, тобто несвоєчасне подання звіту про КО, невчасне декларування КО у звіті або несвоєчасне подання документації з ТЦУ.
Іван Шинкаренко відзначив, що і в цій категорії штрафних санкцій також спостерігається парадокс, пов’язаний з перехідним періодом.
