Судові рішення в кримінальному провадженні, які можуть бути оскаржені окремо від вироків, а також тактичні тонкощі використання цього права захисту стали темою лекції адвоката Олександра Готіна. Він навів слухачам Legal High School конкретні приклади оскарження судових рішень як на стадії досудового розслідування, так і на етапах судового розгляду справи.
Лектор, зокрема, розповів про можливості сторони захисту оскаржити підозру. На його думку, оскарження адвокатом слідчому судді підозри та апеляційна скарга на відмову судді скасувати підозру в тактичному плані є хоча і візуально ефектним, але малоефективним кроком. Однак обирати ефектність чи ефективність — особиста справа кожного адвоката.
Особливу увагу лектор приділив такому цікавому питанню, як апеляційне оскарження судових рішень, стосовно яких у Кримінальному процесуальному кодексі України не прописані ні підстави, ні механізм оскарження. Олександр Готін розкрив деякі прийоми апеляційного оскарження рішень слідчих суддів, стосовно яких закон не містить прямої заборони на подальше оскарження, а також розповів про поточні та стратегічні цілі, яких може досягти сторона захисту, подаючи апеляцію на рішення слідчих суддів, щодо неможливості оскарження яких у КПК України містяться спеціальні застереження.
До речі, навіть якщо КПК України і не передбачає можливості певного оскарження, активні дії адвоката можуть стати проміжним етапом для досягнення позитивного остаточного результату захисту, зазначив пан Готін. За його словами, у разі існування прямого застереження щодо неоскарження рішення слідчого судді таке оскарження іноді доцільно проводити, якщо воно може стати проміжним етапом багатокрокової комбінації, коли, «програвши» на першому етапі, можна здобути тактичну перевагу на третьому, четвертому, п’ятому, десятому… кроці.
Наприклад, саме такий підхід виявляє ефективність у справах адвокатського захисту у сфабрикованих кримінальних справах, коли органи досудового розслідування штучно позбавляють особу можливості мати процесуальний статус у справі, щоб не дати їй змоги оскаржити до суду незаконні дії і рішення сторони обвинувачення. При цьому здійснюють щодо такого процесуально невизначеного суб’єкта численні слідчі й процесуальні дії, зокрема НСРД. Олександр Готін розповів слухачам Legal High School про приклади з власної адвокатської діяльності та проілюстрував, як працює така тактика захисту, а також аргументував свою позицію посиланням на конкретні судові справи.
Іще один із розкритих лектором аспектів — апеляційне оскарження судових рішень, де встановлюються судові юридичні факти винуватості інших осіб, які не є стороною розслідуваної кримінальної справи. Адвокат Готін у розрізі цієї проблематики зосередив увагу на судових рішеннях, пов’язаних із затвердженням угод зі слідством про визнання винуватості, і на судових рішеннях, пов’язаних з дієвим каяттям особи.
Коли у справі фігурують декілька осіб, одна з яких іде на угоду зі слідством або йде шляхом дієвого каяття, суддя може затвердити угоду або в ситуації з дієвим каяттям —прийняти рішення, в мотивувальній частині якого «встановити факт» винуватості не тільки заінтересованої в угоді (в дієвому каятті) особи, але й факти винуватості інших осіб.
За загальним правилом подати апеляційну скаргу на таке судове рішення може особа (співучасник), яка в конкретному кримінальному провадженні має певний процесуальний статус. Утім, лектор нагадав, що подавати апеляційну скаргу можна і треба, навіть коли підзахисний прямо у справі не фігурує, однак юридичні факти з обвинувальним нахилом сформульовані стосовно нього в мотивувальній частині судового рішення.
