Особливості розслідування податкових злочинів розкрив Андрій Левковець, партнер АО Barristers

Як діють органи досудового розслідування у кримінальних провадженнях за фактами ухилення від сплати податків, слухачам Школи податкової практики Legal High School розповів Андрій Левковець, партнер АО Barristers.
Стаття 2 КПК України при визначенні основних завдань кримінального провадження передбачає, що розслідування і судовий розгляд мають бути проведені таким чином, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності. Крім того, ця стаття містить ще три важливі ознаки. Так, особу має бути притягнуто до відповідальності в міру її вини, жоден невинуватий не повинен бути обвинувачений або засуджений і жодна особа не може бути піддана необґрунтованому процесуальному примусу.
Лектор наголосив: питання повноважень податкової міліції — дискусійне. На сьогодні правових підстав для діяльності органів податкової міліції формально немає.
Андрій Левковець переконаний, що у більшості випадків слідчі зловживають своїми правами. Лектор навів найпоширеніші порушення, зокрема порушення підслідності, призначення податкових перевірок за ухвалами слідчих суддів, штучне «завищення» кваліфікації діяння, «роздрібнення» провадження, визнання речовими доказами всіх зібраних матеріалів, однобічність експертиз, безпідставна відмова у задоволенні клопотань захисту, введення в оману слідчих суддів, використання у кримінальному провадженні матеріалів з інших проваджень.
Щодо першого з них новий склад Великої Палати Верховного Суду виніс рішення у справі №243/6674/17-к від 23 травня 2018 року, в якому зазначено, що законодавець не тільки забрав у слідчого і прокурора повноваження «призначати ревізії та перевірки», але й встановив, що призначення перевірки слідчим суддею виходить за межі його компетенції, тому будь-які докази, отримані внаслідок таких перевірок чи ревізій, є недопустимими.
Що стосується узгодження та оскарження ППР при повідомленні про підозру, то, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 8 жовтня 2004 року №15, якщо платник податків оскаржує до суду рішення контролюючого органу, то обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків може ґрунтуватись на такому рішенні до остаточного вирішення справи судом тільки тоді, коли обвинувачення доведене на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України (а не тільки базується на рішенні). Але при цьому у випадку оскарження ППР податкове зобов’язання вважається узгодженим з моменту винесення рішення судом, тому можливість встановлення умислу у кримінальному провадженні у випадку оскарження підозрюваним ППР досить сумнівна.
Визнання речовими доказами будь-яких матеріалів пан Левковець вважає не так зловживанням, як загальною й системною помилкою, оскільки дослідження змісту документів, якщо їх було визнано речовими доказами, є незаконним.
Особливої актуальності в податкових злочинах набуває таке порушення, як однобічність експертиз. Воно має місце здебільшого тоді, коли слідчому треба якось довести необхідні йому обставини. Тож після призначенням експертизи слідчі або надають обмежений обсяг документів, або ставлять некоректні запитання. Ілюструє такий випадок вирок від 17 лютого 2017 року (справа №176/1868/13-к ), в якому суд установив, що експерту при проведенні експертизи були надані не всі необхідні документи, тож він керувався тільки тим, що було надано йому слідчим, відповідно, висновок експертизи не було взято до уваги судом.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик